Берегове, березень 2013

В Берегове ми заїхали під час туру Закарпаттям, в який я звозила маму з нагоди 8-го березня :) Пам'ятаю, що привезли нас дуже пізно, ледь не опівночі. Там нас зустріли місцеві активісти і запросили зайти в школу. Пригощали вона нас солодощами і палянкою! Прекрасне поєднання, особливо якщо ти з дороги і цілий день нічого нормального не їв))) Там нас розібрали місцеві люди в яких ми мали жити. Ми потрапили до дуже милої угорської жіночки, її звали Жужа. Жужа була фантастична, дуже гостинна і вправна. Вона готувала нам купу смачної їжі, з якою ми ніяк не могли справитись. Жужа говорила російською з акцентом, але зате грала на гармошці і возила нас в місто на своїх Жигулях. Розказувала нам про місцеві угорські звичаї, страви і всяку всячину.
Берегове живе своїм життям і більше орієнтується на Будапешт, ніж на Київ. Час у них теж за Будапештом, тому домовляючись про зустріч, ми завжди уточнювали - о 9тій, за Києвом. Так живе все місто. Старша дочка Жужі ходила в угорську школу і погано знає українську і російську. Правда їй пощастило і далі вчитись вона поїхала в Будапешт. Але Жужа дуже пишається тим, що її молодша дочка вивчає українську і знає її краще ніж вона. Навіть показувала зошити дочки. Це було дуже душевно, навіть не хотілось їхати...
А приїхали ми ще й під час Фестивалю білого вина в Береговому...Ооо... І мушу сказати, я приїхала туди в правильній компанії.

 Перепробували ми багато сортів, але назв не пам'ятаю. І взагалі після того мало чого пам'ятаю)