Колись читала Юстейна Гордера, в одній з його книжок він багато писав про фйорди. Вони здавались мені чимось далеким, прекрасним і недосяжним, таким чого я не побачу ніколи. І так би й було, якби я не придумала піти працювати на круїзний лайнер. Гейрангер - один з найкрасивіших фйордів, які я бачила, і, бесперечно, мій улюблений :)
Дуже незвично було бачити наш лайнер, оточенним горами з усіх сторін. Гори, ліси, водоспади і тумани надавали цьому місцю казкового шарму і неповторності.
Природа :)
На берег ми вийшли з моїми друзями-музикантами з Філіппін. Щовечора вони давали концерти в тому ж барі, де працювала і я. Дуже веселі і продвинуті чуваки, і грали вони дуже круто.
Краса природи справді заворожувала. Ми не могли повірити в ту насиченність природніх кольорів :)
А потім я ще й знайшла кущі своїх улюблених червоних порічок, і всім довелось чекати поки я не наїмся вдосталь...
Філіппінці ще перепитували мене, чи я точно впевнена, що це можна їсти)))
Немає коментарів:
Дописати коментар