Вінниця, серпень 2010, квітень 2012

Вперше опинилась у Вінниці в серпні 2010. Заїхала я туди в гості до подруги, з якою ми разом жили в гуртожитку в студентські роки, по дорозі з Грушівки (Миколаївська обл.), де ми з друзями кілька днів жили в наметах і сплавлялись по Південному Бугу.
Вінниця мені дуже сподобалась, компактне, красиве і комфортне для життя місто. На жаль, з того разу чомусь не можу знайти фото на комп'ютері. Ймовірно вони так і залишились в пам'яті старого телефону...
Тоді ми добре погуляли містом в центрі, далі поїхали дивитись на садибу Пирогова і його мавзолей. Потім ще зустрілись з двома друзями, також могилянцями. Вони повезли нас за місто подивитись на ставку Гітлера. Все що там залишилось, це бетонні плити, але все одно було досить цікаво.
Наступного разу я поїхала у Вінницю на молодіжний українсько-польсько-німецький форум, який організовував Фонд Конрада Аденауера в Києві. А було це так, моя подруга-німкеня, з якою ми раніше познайомились в Києві і разом проходили практику в тому ж таки Фонді Конрада Аденауера написала мені, що приїжджає в Україну на молодіжний форум у Вінниці. На той час я працювала в Одесі в морській транспортній компанії, але вже збиралась звільнятись звідти, бо мені прийшов контракт на роботу на круїзному лайнері. І тут подруга мені каже: "треба зустрітись, може ти в Київ приїдеш? Хоча стоп - подайся теж на цей форум! Зустрінемось у Вінниці, дорогу, проживання і харчування Фонд оплачує :) Я й подалась. Мене взяли і я приїхала у Вінницю вдруге.
На цей раз знаменитий вінницький фонтан Рошен вже був відкритий. З друзями-німцями ми гуляли набережною і не могли намилуватись.

Нам навіть пощастило побачити репетицію французьких барабанщиків-гастролерів. І грали вони дуже і дуже круто.

Мені завжди цікаво гуляти з іноземцями, бо в них трохи інші акценти))

Принаймні моїм знайомим німцям постійно хотілось зазирнути в якісь закинуті двори і непрохідні хащі. Побачити щось таке, чого іноземцям зазвичай не показують.
Один із них - Ерік - був у захваті від трамваїв, які Вінниці люб'язно передало місто-побратим Женева.

Але навіть не це головне, а те, що всередині трамваїв була табличка wifi! Правда стільки ми не пробували, підключитись в жодному трамваї нам так і не вдалось.

Про офіційну програму Форуму говорити не буду, бо навряд чи це комусь цікаво, але в вдвох словах йшлося там про євроінтеграцію.
А от неофіційна частина заходу була куди цікавіша - для нас орендували якийсь місцевий нічний клуб. Спочатку там виступав Сергій Жадан з "Собаками в космосі". Цікаво, що тижні два перед тим я вже була на їхньому спільному концерті в Одесі. Тоді дуже сподобалось і я рада, що у Вінниці це несподівано повторилось :)

Тоді ще було все культурно, а пізніше почалось танці на столах від місцевих піджеїв))

  Пам'ятаю, що в той вечір мої німці випили багато горілку, а тому на наступний день ми гуляли мало...)
В останній день нашого перебування у Вінниці якраз було офіційне відкриття Фонтану. Хоча ми його до того вже бачили, але там мала бути якась особлива програма. Дуже хотілось встигнути, але через кілька годин в нас вже був поїзд до Одеси. Ми чекали до останнього, але з відкриттям затягували і довго рекламували: По-ро-шен-ко! Я тільки все почалось - нам вже треба було бігти... На поїзд ми встигли і там вже могли розслабитись :)

Думаю ще не раз буду в Вінниці, дуже вона вже приємна ;)