Барселона стала великою винагородою і радістю після всіх семінарів в Єні :) Поїхали ми туди нашою стабільною єнською туристичною трійкою: я, Маша і Оля. Дорога туди була довгою і непростою, бо спочатку треба було через всю Німеччину в снігах добратись до аеропорту Дюссельдорф (Вєце). Спочатку ми мали добратись до Кельну, підшукали mitfahrgelegenheit і потім ще довго чекали його біля трефпункту в засніженій Єні. Як виявилось це був не звичайний водій, якому було просто по дорозі, а чувак який в такий спосіб підробляв, возячи пасажирів своїм мікроавтобусом. Але суть не в цьому, а в тому, він був дуже втомлений і по дорозі кілька разів засинав. Одного разу було дуже страшно, коли він їхав по крайній правій смузі і не звернув на з'їзд з дороги, а поїхав прямо по косій розмітці... З нами їхала ще компанія з чотирьох чи п'яти німців. Один з них мав при собі права і запропонував водієві далі керувати машиною, але той відмовився. Врешті водій заїхав на якось заправку на дорозі, сказав, що йому треба поспати і ... вирубився. 2 ночі десь на автобані посеред Німеччини. Потім він прокинувся і під ранок десь о 4 ми були в Кельні. Все одно поїхали в хостел, бо було холодно і ми були втомлені. Поспали там кілька годин і пішли на залізничний вокзал їхати в Дюссельдорф. Тим часом в мене дуже вчасно зламався дзир на рюкзаку і довелось всі речі перекласти в якийсь пакет. На вокзалі правда купили новий рюкзак :) Коли ми вже прийшли на платформу свого поїзду, виявилось, що звідки перекрасний вид на Kölner Dom і дівчата вирішили пройтись до кінця платформи і сфоткатись на його фоні.
Поки фоткались повз нас промчався якийсь потяг, я перепитала: "Дівчата, а це часом не наш потяг?" На що у відповідь почула: "Нє, наш на 5 хвилин запізнюється". Коли ми повернулись на початок платформи, зрозуміли, що потяг був таки наш, бо на табло вже висвічувся наступний поїзд... Але ж це Німеччина і за 40 хвилин вже був наступний рейс до Дюссельдорфа. Коли ми приїхали туди, то виявилось що від Дюссельдорфу до аеропорту Вєце ще добрих півтори години їхати... Час у нас в принципі був, тому ми всюди встигли, але це був останній раз, коли ми літали бюджетними авіалініями Ryanair. Після того тільки Берлін Шьонефельд, тільки Easyjet :)
Після всіх цих перепетій Барселона була такою бажаною і такою прекрасною! Сонце, море, пальми і тепле повітря :)
На дворі було 19 грудня, але після Німеччини, де на той час було по коліна снігу, ми подумали що просто гріх хоча б не помочити ноги в Середземному морі. До речі, це була моя перша зустріч з Середземним морем :)
Сказати, що радості було повні штани - це не сказати нічого. Ми були такі щасливі і такі безтурботні...
Поселились ми в хостелі за 10 євро. Хоча в кімнаті було 9 ліжок і жодного вікна, хостел був прямо на березі моря. Більше того сніданок було включено у вартість і снідали ми дивлячись на Середземне море :)
Тут же під хостелом росли величезні розкішні пальми і одну з них мені захотілось обійняти)
Крім пальм в Барселоні ще ростуть мандарини, що здалось нам особливо дивним, бо надворі ж грудень :)
І звичайно ж нам захотілось зірвати одну і спробувати які ж вони на смак, але краще б ми цього не пробили. На вигляд вони намагато смачніші :)
Далі ми гуляли по набережній, зачаровуючись містом, його повітрям, вогнями, кораблями і всім на світі.
Потім нам пощастило знайти абсолютно культову забігайлівку:
Там ми перекусили типово каталанськими котлетками і запили скляночкою рожевого шампанського за 90 центів ;)
Окрема тема в Барселоні - це шопінг. Тут є де розігнатись, з деяких магазинів нас довго не можна було вигнати. Іспанські ціни суттєво нижчі за німецькі, і як це часто буває в дешевшій країні витрачаєш більше :) Барселона - це якраз той випадок... Від деяких речей просто неможливо втриматись...
Звичайно не можливо говорити про Барселону і нічого не сказати про Антоніо Гауді - його архітектура визначає характер міста, його особливість і незрівнянність. Перше куди ми пішли це будинок Casa Pedrera - прекрасний і унікальний як ззовні, так і зсередини.
Його дах - це просто шикарне місце для фотосесії, ну гріх було не скористатись такою локацією :)
Далі слід згадати про прекрасну і величну Сангаду Фалімію :) До речі з даху Каси Пердери її теж видно.
Задумка Гауді була в тому, щоб храм зсередини нагадував ліс, в який через гущавину дерев проломлюється сонячне світло...
Як на мене втілення задумки автора виконане на 1000 % і дуже часто доводилось ловити себе на тому, що ти стоїш і дивишся на стелю з відкритим ротом. Справді, вражаюче :)
Ну і сади Гауді, це так само щось неймовірне - чудове поєднання архітектури і природних ландшафтів...
А ще в Барселоні я зустріла одну дуже цікаву людину. Діло було так. Я, дві мої подруги і наш бразильський хост сиділи на березі Середземного моря недалеко від нашого хостелу і пили вино. Тут до нас пристав якийсь бомж і почав щось каталанською говорити нашому хосту. Ми подумали: "Шо за бомж і що йому від нас треба?" Він побачив, що ми не розуміємо про що йдеться і відразу ж перейшов на англійську, хорошу англійську. Як потім виявилось він був справді бездомний і йому було самотньо, нічого не просив, хотів тільки поспілкуватись. За походженням він був бедуїном з Алжиру. Вільно володів своєю рідною мовою, арабською, французькою, англійською, іспанською і каталанською... Ось так. Живе він прямо на пляжі, на підніжжі одного з пам'ятників, або де прийдеться. Заробляє на життя тим, що будує прекрасні замки з піску з підсвіткою, а перехожі кидають йому якісь гроші. Ми з ним розговорились і виявилось, що він дуже обізнаний в справах України і знав, хто в нас президент і що українців в жодному разі не можна плутати з росіянами. Навіть, щось з української історії нам розказував. Це людина, яка мене найбільше вразила за весь час мого перебування не тільки в Барселоні, а й за весь семестр в Німеччині. Він є в мене в друзях на фб і постійно запрошує повернутись в Барселону і колись ми ще обов'язково зустрітись. А ось його шедеври...
Якщо у вас ще залишились сумніви щодо того, чи варто їхати в Барселону, подивіться це відео. Сьогодні побачила в стрічці новин - красиво)
Дивно але красиво можна вставити відео тільки з ютюбу - вімео нє катіт..
Немає коментарів:
Дописати коментар