Паттані - одне з тих міст про які я нічого не знала і не думала, але якось там опинилась. Ми приїхали автобусом з малайського Джорджтауна в тайський Хат-Яй, там нас зустрів мій тайський друг Тітті. Він запитав чи є в нас якісь плани, ми сказали, що в принципі, нема. Він сказав: "В мене є, їдемо до мого друга на весілля". Ми звичайно такого повороту подій не очікували, але погодились.
Дорогою виявилось, що весілля буде в Паттані. Почалась злива. Десь за годину, або менше ми приїхали на місце. Зайшли в гості до якоїсь знайомої Тітті, з якою він мав іти на весілля. Вона запитала нас чи не хочемо переодягтись щоб іти на весілля. Переодягати нам особливо не було чого, а вирішувати щось треба було швидко. Вони вже запізнюватись, ми вирішили не йти. Натомість вони нас завели в ресторан по сусідству і замовили для нас їжу, подруга Тітті сказала, щоб ми як поїмо, йшли до неї додому, там буде її чоловік і відкриє нам.
В ресторані ми спершу сіли на віранді, але потім здійнявся вітер і пішов дощ. Ми сховались всередину. Досить швидко нам принесли смачнющу широку лапшу з овочами і тайський чай з льодом. Було дуже смачно, хоча й трохи дорогувато. Коли дощ спинився ми пішли додому до подруги Тіті. Нас справді зустрів її чоловік, ми пояснили, що ми друзі Тітті. Він впустив нас, зробив нам кави і сказав пароль до wifi. Краще й придумаєш :)
Тітті з подругою повернулись дуже швидко, десь через 2 години або менше. Ми подумали, що в нас на весілля так ніхто не ходить. Тоді подруга Тітті запропонувала показати нам місто, ми звичайно ж погодились. Поїхали дивитись на стару мечеть, напіврозвалену, але досі діючу.
По сусідству там ще був китайський сад, який зацікавив нас навіть більше.
Зауваживши наш інтерес до китайської культурної спадщини, Тітті і його подруга повезли показати там ще китайський храм.
З нами ще була ось ця маленька дівчинка, донечка подруги Тітті.
Храм був дійсно цікавим, але погода не покращувалась і треба було ще їхати в Сатун, де ми мали зупинятись наніч. До того ж, не хотілось довго затримувати подругу Тітті і її доньку. На прощання вони пригостили нас тайським морозивом, ми подякували за все і вирушили в дорогу.
Дорогою виявилось, що весілля буде в Паттані. Почалась злива. Десь за годину, або менше ми приїхали на місце. Зайшли в гості до якоїсь знайомої Тітті, з якою він мав іти на весілля. Вона запитала нас чи не хочемо переодягтись щоб іти на весілля. Переодягати нам особливо не було чого, а вирішувати щось треба було швидко. Вони вже запізнюватись, ми вирішили не йти. Натомість вони нас завели в ресторан по сусідству і замовили для нас їжу, подруга Тітті сказала, щоб ми як поїмо, йшли до неї додому, там буде її чоловік і відкриє нам.
В ресторані ми спершу сіли на віранді, але потім здійнявся вітер і пішов дощ. Ми сховались всередину. Досить швидко нам принесли смачнющу широку лапшу з овочами і тайський чай з льодом. Було дуже смачно, хоча й трохи дорогувато. Коли дощ спинився ми пішли додому до подруги Тіті. Нас справді зустрів її чоловік, ми пояснили, що ми друзі Тітті. Він впустив нас, зробив нам кави і сказав пароль до wifi. Краще й придумаєш :)
Тітті з подругою повернулись дуже швидко, десь через 2 години або менше. Ми подумали, що в нас на весілля так ніхто не ходить. Тоді подруга Тітті запропонувала показати нам місто, ми звичайно ж погодились. Поїхали дивитись на стару мечеть, напіврозвалену, але досі діючу.
Немає коментарів:
Дописати коментар