Майже все літо 2012 круїзний лайнер, на якому я працювала ходив в Балтійські круїзи. В Санкт-Петербурзі ми навіть залишались наніч і всі охочі могли піти десь гуляти на всю ніч. Це був час коли я жила від Санкт-Петербургу до Санкт-Петербургу, думала про те, щоб звільнитись і поїхати додому. Звідси було найближче. Потім мене попускало до наступного разу, і тільки коли ми востаннє відправились з Санкт-Петербургу, я зрозуміла, що вже залишусь на судні до кінця контракту.
Бармен з Миколаєва, з яким ми в один день прийшли на судно таки не витримав і списався в Санкт-Петербурзі. Я зустріла його в терміналі порту з сумкою, він сказав: "Та заебали уроды, я еду домой." Чудово розумію, в принципі. Для барменів умови в цілому були гірші, ніж для нас офіціантів, хоча вони були більш кваліфікованими.
В Санкт-Петербурзі я завжди відпрошувалась щоб вислати додому гроші. Одного разу через те, що мені довго оформлювали рахунок ледь не запізнилась на судно. Точніше на роботу я запізнилась, але головне що встигла до відправлення судна взагалі)) Після цього мені завжди давали day off в Пітері.
Санкт-Петербург завжди радував, його метро було схоже на Київське метро. Створювалось враження ніби я майже вдома. Часу на прогулянку містом в мене переважно було небагато. Одного разу поки їхала автобусом з порту, якісь туристи розказали мені на якій станції метро є оглядові автобусні тури містом. Спочатку я скептично до цього поставилась, потім подумала що на дворі дощ і це непоганий варіант хоч щось побачити.
В Санкт-Петербурзі я завжди відпрошувалась щоб вислати додому гроші. Одного разу через те, що мені довго оформлювали рахунок ледь не запізнилась на судно. Точніше на роботу я запізнилась, але головне що встигла до відправлення судна взагалі)) Після цього мені завжди давали day off в Пітері.
Санкт-Петербург завжди радував, його метро було схоже на Київське метро. Створювалось враження ніби я майже вдома. Часу на прогулянку містом в мене переважно було небагато. Одного разу поки їхала автобусом з порту, якісь туристи розказали мені на якій станції метро є оглядові автобусні тури містом. Спочатку я скептично до цього поставилась, потім подумала що на дворі дощ і це непоганий варіант хоч щось побачити.
Бачили Храм Спаса на крові.
Ісаакіївський собор.
Пам'ятник Миколі ІІ.
Під кінець проїхались по Невському проспекту і повернулись туди, звідки відправлялись.
Наступного разу я вже підготувалась до виходу в місто в Санкт-Петербурзі. Розпитала свого супервайзера Валю, яка вчилась в Пітері, як проїхати до Петергофа і ціленаправлено поїхала туди.
Погода була трохи краща, ніж попередні рази, але без дощу все ж не обійшлось.
Багато хто з наших ще їздив в палац Катерини ІІ, але казали що там дуже великі черги. І взагалі, нашо мені та курва, що зруйнувала Запорізьку Січ і хотіла затопити Поділ?)
Немає коментарів:
Дописати коментар