Париж, лютий 2011

Я належу до тих людей, які вважали Париж гламурним і попсовим поки не відвідали його. Подорож Берлін-Париж-Рим-Берлін була заключною, останньою за час нашого семестру в Німеччині. Склавши всі іспити, ми виділили тиждень на те, щоб побачити ці дві грандіозні столиці. По правді скажу, що в Рим мені хотілось більше, а Париж був радше для галочки. Але саме він мене покорив і я в нього закохалась.

В Парижі нам несказанно пощастило і ми знайшли собі хоста на couchsurfing.org на весь час свого перебування. Хостом був корінний парижанин Грегорі, який мав дві квартири неподалік від Тріумфальної арки. Нас він поселив к квартирі студії, а сам жив навпроти.

Іноді Грегорі ходив з нами гуляти Парижем, але переважно він сидів дома за комп'ютером до ранку і планував переїхати в Китай, займатись там бізнесом.

Ще в Парижі вчилась наша однокурсниця Маша - найкраща подруга нашої Маші, з якою ми приїхали в Париж.

Після такого прийому хороша компанія в Парижі нам була гарантована :) Всі разом з Грегорі і Машею ми пішли в якийсь ресторанчик, де Маша порекомендувала нам спробувати те, що ми називаємо м'ясо по-французьки. Тоді я м'ясо ще їла і мені було дуже смачно. 

Під вечір ми пішли подивитись на Собор Паризької Богоматері. Це було вражаюче.   

Після цього ми зустрілись з Машиними друзями, португальцем Марко і бразильцем Габріелем. Ми купили пляшку вина і пішли розпивати її на Єлисейські поля.

Краєвид був фантастичний. На вежу, звичайно, ніхто не піднімався)) Ми блукали містом, насолоджувались його вечірніми звуками і вогнями...

Наступного ранку ми прокинулись в своїй квартирі студії, де було величезне ліжко на якому ми спали всі втрьох.

Виявилось, що тут фантастичний вид з вікна і гріх було цим не скористатись. 

Ми влаштували невеличку фотосесію :)

Після цього ми продовжили досліджувати місто. Зайшли в Люксембурзький парк. Тут було дуже просторо і затишно, багато екзотичних дерев і кущів троянд, які, на жаль, тоді не цвіли. Парижани прогулювались парком, дехто бігав. Ми просто насолоджувались життям :)

Далі по курсу був Молен Руж. Абсолютно фантастичне місце, там можна блукати цілий день, розглядати картини, а головне парижан в беретах, які там тусуються.

Заодно сходили подивитись на Sacre Coeur, де було справжнє паломництво...

 Ввечері відновились наші прогунки містом в компанії португальця і бразильця. Як і попереднього вечора, Париж був неповторний, чарівний і романтичний.

А мости через Сену нікого не залишали байдужими...

Того вечора ми також поїхали на площу Бастилії. Станція метро виглядала так, ніби її щойно взяли, так як колись взяли Бастилію. Мабуть, так було задумано.

Так сталось, що наш останній вечір в Парижі випав на 14 лютого. З цього приводу ми організували вечірку в машиному гуртожитку. 

Посиденьки видались на славу. Ми просили хлопців говорити між собою португальскою і всі погодились, що бразильська португальська більш мелодійна)) Звичайно, сказали ми це українською, щоб вони нічого не зрозуміли.

Взагалі Габріель був другим бразилійцем, з яким мені доводилось спілкуватись, і я ще раз переконалась в тому, що бразилійці найщиріші і найвідкритіші люди в світі :)

Габріель півроку чи рік провів в Росії і розважав нас декламуванням якоїсь смішної історії російською. В його виконнанні це звучало дуже кумедно. За кілька годин моя концепція про те, що найкраще тебе може зрозуміти лише людина, яка говорить твоєю мовою і належить до твоєї культури, була повністю розгромлена.