В Таллінні, на жаль, була дуже коротко, але ж краще так ніж ніяк. В цьому порту наше судно стояло менше ніж в інших. Здається ми мали відправлятись о 3-тій. Погода була мокра, але дощ пішов не відразу - трохи навіть встигла погуляти цими вузенькими вуличками.
Запам'ятались всюди сущі жовті автомобілі-таксі, їх було так багато на цих вузеньких вуличках, що треба було постаратись, щоб між ними прошмигнути.
Архітектура тут, звичайно, вражаюча. Я б дуже хотіла сюди ще раз потрапити, а ще - в Ригу. Так, так, я багато куди хочу - це правда :)
Гуляючи містом я зустріла кількох колег з судна, далі пішла з одним із них. Це був Ньюман, мій найкращий індонезійський друг. Чомусь саме його я дуже часто зустрічала в місті, хоча ми ніколи не домовлялись про зустріч наперед.
Пам'ятаю, що з Ньюманом ми знайшли якусь пречудову студентську забігайлівку, де можна було порівняно дешево поїсти суп! здається гречаний і якийсь салат. Все це нагадувало про дім і від того було дуже затишно.
Потім ми ще зайшли на ринок, де я за 15 євро купила шапку з оленями для племінниці, яка потім виявилась на неї мала. Там же я побачила магніт з Гельсінкі і вирішила купити, бо ж ми були там кілька днів назад, а магнітів я не купувала, бо дорого :)
Далі почався сильний дощ і ми сховались під аркою якогось будинку. Чекати довелось досить довго і ми вже почали хвилюватись, що запізнимось на судно. Але коли дощ став ми чомусь ще зайшли в сувенірний магазин, де Ньюман купив мені сувенірну глиняну чашку з метеликом і надписом Таллінн. Він скоро повертався додому і хотів щоб в мене залишилось щось від нього на згадку. Прикольна, до речі, чашка, десь має бути...
Немає коментарів:
Дописати коментар