В Канчанабурі ми поїхали машиною з братом моєї подруги-тайки, його племінницею і моєю подругою Ірою. Хотілося побачити знаменити річку Квай (насправді Кве) і досі діючу залізницю, збудовану американськими полоненими під час Другої світової війни. Чесно кажучи до того, я не задумувалась яку роль Таїланд зіграв в Другій світовій. Як нам пояснили, офіційно він був в союзі з Японією, хоча місцеве населення всіляко допомагало американським солдатам.
Ось це і є залізничний міст через ріку Кве, збудований американськими солдатами.
Тут ходять як туристичні потяги, так і рейсові - на Бангкок. Якщо перейти через міст, краєвид ще красивіший. З цього боку є красивий китайський храм, а також велика прибрана територія біля нього.
Після цього ми поїхали дивитись на ще один великий китайський храм, правда вже за межами міста. Локацію і назву, на жаль, не знаю. Ще на подвір'ї ми познайомились з місцевим хамелеончиком :)
А ще все подвір'я було прикрашене ліхтарями...
Запам'яталась мені жіноча статуя з тисячею рук. Наскільки я зрозуміла, китайці вірять ніби вона принесла вчення Будди в Китай.
Ще близько сотні її варіацій стояли в майстерні.
Ще в іншому залі зберігались статуї богів, кожен з яких є покровителем людей, які народились в той чи інший рік. Ззовні була табличка, де за роком народження. Цікаво, що рахують китайці вік не з дня народження, а з моменту зачаття.
Ось, наприклад, мій бог)
Немає коментарів:
Дописати коментар