пʼятниця, 13 лютого 2015 р.

Чернівці, жовтень 2008

Це була студентська поїздка на вихідні. Спочатку ми поїхали в Франківськ, а звідти вже в Чернівці. Було нас, якщо не помиляюсь 8 чоловік. Ми розділились на дві групи: одні звечора поїхати в Чернівці, а другі залишились ночувати у Франику і вже зранку в загальному вагоні приїхали в Чернівці.
Та ранкова поїздочка в загальному вагоні, мабуть, запам'яталась найбільше, але про це я вже писала в пості про Франківськ. Отже, якось ми доїхали до Чернівців і зустрілись тут з нашими однокурсниками, які ночували тут і вже встигли трохи освоїтись. В першу чергу пішли дивитись на Чернівецький університет (колишня резиденція буковинського митрополита).
Безумовно, це найкрасивіший університет в Україні, і не тільки в Україні. В принципі, найкрасивіший з тих, які я коли-небудь бачила взагалі.
Приїхали ми туди чи в суботу, чи в неділю, вхід здається був платний. Пускали ніби не всюди. Точно можна було ходити по подвір'ю, і ще зайти в один з корпусів ніби.
Нам всім університет дуже сподобався, і ми подумали, що, мабуть, круто тут вчитись - щодня приходити і споглядати цю красу.
Після екскурсії пішли далі гуляти містом. Наступним пунктом, який ми хотіли побачити був єзуїтський костел - Костел Пречистого Серця Ісуса.
Красивий неоготичний костел, на жаль, недіючий. Якщо не помиляюсь, там була табличка, що тепер в приміщення костелу - архів Чернівецької області. Всередину зайти не можна було. Зараз прочитала в Вікіпедії, що більшу частину внутрішнього інтер'єру храму було втрачено.Двома залізобетонними перекриттями, які кріпилися у стінах костелу, внутрішній простір храму розділили на три поверхи. Для зміцнення стелажів архівосховища між колон звели цегельні стіни. Нижні вітражі вікон були знищені. Це дуже сумно.

Ну, але робити нічого - йдемо далі. Десь дорогою натрапили на якийсь парк, з білочками :)
Далі пішли в напрямку центру міста.
Найбільше мені сподобалась центральна пішохідна вулиці імені Ольги Кобилянської. Взагалі я дуже люблю пішохідні вулички з лавками, кав'ярнями, ресторанами на терасах... І коли в місті їх нема, то ніби чогось не вистачає. В кожному місті має бути хоча б одна така вуличка.
В цьому плані Чернівці - просто таки зразкове місто :) Ми ще й дуже вдало приїхали. Того року місто святкувало свій ювілей заснування - 600 років. Всі фасади були свіже пофарбовані, вулиці прибрані, клумби посаджені. Це було приємно. На цій вулиці дуже і дуже багато різних цікавих закладів, справді було важко визначитись куди піти випити кави, але вибір ми зробили дуже правильний. Зрозуміли ми це тоді, коли сходили у дамську кімнату.
Ну, бо інакше якось і не назвеш))
На жаль, не пам'ятаю назву цього закладу, але точно можу сказати, що це на вулиці Ольги Кобилянської))

Серед інших цікавих місць є хотілось би згадати будинок-корабель. Пам'ятаю, що всі дуже довго вибирали ракурс як його краще сфотографувати.
І ще - Турецький міст над Турецькою вулицею, яка веде до Турецької площі.
А ось власне вулиця і наші тіні :)

Всі фото © Тетяни Онофрійчук











Немає коментарів:

Дописати коментар