Запоріжжя, серпень 2008

Ми приїхали в Запоріжжя поїздом з Києва.

На вокзалі в Запоріжжі мені дуже сподобалась синьо-біла стеля і велика люстра - мушу поділитись :)

Метою подорожі було дві точки - село Капулівка, Нікольського р-ну, Дніпропетровської обл. (але з Запоріжжя туди ближче), де колись був похований Іван Сірко і о. Хортиця. В ті дні в Капулівці були якісь заходи до дня народження (чи смерті) Івана Сірка - туди з'їхалось багато різних козаків.

Після урочистої частини нас по блату покатали трохи на чайці.

Ось такі там були діжки - певно як баласт.

Потім пішли шукати, власне, місце, де колись була могли Івана Сірка. Дорогою нам трапилась церква, мабуть, з найоригінальнішими дзвонами, з тих які мені колись доводилось бачити :)

 Могилу ми таки знайшли, хоча там нормально так треба було пройтись від центру села.

Загалом в ті дні було дуже спекотно і ми вирішили піти покупатись в Дніпровському водосховищі.

Після цього можна було їхати в Запоріжжя. Там нас чекав Іван, наш друг-могилянець з Запоріжжя. Пам'ятаю, що зустрілись ми з ним на якійсь зупинці біля "Метро". В самому місті крім залізничного вокзалу і проспекту Леніна, бо ми відразу вирішили їхати на Хортицю (хоча вона ж теж в межах міста, в принципі). Перше, що мене вразило на Хортиці, це те, що там жили люди і, навіть, розводили курей. Якось я собі не уявляла, що там хтось живе. В нас був намет і вирішили ночувати на острові. Довго шукали підходяще місце і нарешті зупинились десь так, що котрийсь з мостів Преображенського був метрів на 100-200 лівіше від нас (якщо дивитись з берега Дніпра). По-моєму, все таки ось цей, тобто Другий. (фото з інтернету). Цікавий міст, двоярусний :)

Ми хотіли знайти якийсь спуск до Дніпра, щоб скупатись, або хоча б набрати технічної води, але марно - надто круті тут береги.

Наступного дня я вже їхала в Одесу, а хлопці - в Київ. Мій поїзд виїжджав о 1-й дня і мав приїхали в Одесу тільки о 5 ранку. В поїзді було дуже жарко. Я, навіть, намагалась якось "помитись" в туалеті поїзду. Він їхав через усі можливі міста: Тавричеськ, Каховка, Херсон, Миколаїв... загалом 38 зупинок. В Миколаїві в моє плацкартне купе зайшли жінка з сином і почали їсти курку гриль ще до відправлення поїзду зі станції. В мене була нижня полиця.  Врешті-решт я заснула і прокинулась вже в Одесі :)