четвер, 31 липня 2014 р.

Дюссельдорф, грудень 2010

Про Дюссельдорф мало що є сказати, хоча якщо напружити пам'ять дещо пригадати можна. Їхали ми туди тому, що з аеропорту Дюссельдорф Вєце був наш літак в Барселону. Про довгу дорогу до нього читайте в пості про Барселону. Напишу тільки, що з Дюссельдорфу в Вєце ще треба їхати добрих півтори години поїздом, а потім ще й автобусом.
 Тоді ще в нашої Маші був чемодан з речами для подорожі в Україну і нам треба було знайти місце де його залишити. І все було дивним в цьому аеропорту, камера схову була десь метрів за двісті від приміщення аеропорту, в якомусь бункері за колючим дротом. Ще там гавкали собаки і довго ніхто не виходив, потім з'явився якийсь дядечко, відчинив нам і забрав сумку.
Саме місто ми вже дивились з Машею удвох по прильоту з Барселону, до Оля полетіла далі в Мадрид. Сталось так, що водій з яким я мала їхати назад до Єни чомусь відмінив поїздку і добратись мені не було як. В Маші був ще час до відльоту в Україну, тому ми вирішили погуляти містом. 

Перше куди ми пішли це Weihnachtsmarkt, або різдвяний ринок. Там ми випили по чашечці Eierpunsch і справи раптом пішли краще :) Маша сказала, що треба розслабитись і проблеми вирішаться самі собою. Так і сталось. Ми зайшли в італійський ресторанчик, де Маша практикуючи свою італійську замовила нам якусь італійську смачнятину. Що було головною стравою вже не пам'ятаю, а от на десерт точно була панакотта :)

Коли ми поїли, то ще раз перевірили mitfahrgelegenheit.de і знайшли мені прямий маршрут до Єни за 20 євро, щоправда на наступний день. Маша поїхала, а я першим ділом знайшла собі хостел, ще раз зазирнула на різдвяний ринок, і вирішила пройтись до Рейну. Було досить холодно, то ж прогулянка тривала недовго. Дорогою назад я знайшла дешевий інтернет-клуб, подзвонила додому і перевірила фейсбук, а що ще потрібно?)

Немає коментарів:

Дописати коментар