My Intimate Cities: Донецьк, квітень 2012

В Донецьк вирішила я поїхати незадовго від'їзду з України для роботи на круїзному лайнері. Привід для цього був у мене дуже елегантний - квиток на концерт Земфіри на Донбас-арені. Власне, не тільки Земфіри, це був якийсь фест, де Земфіра була хедлайнером. Бюджет поїздки був дуже обмежений, тому вперше в межах України я вирішила скористатись couchsurfing-ом.

Склалось все найкращим чином, хост відповів мені згодою. Володимир був людиною дуже цікавою, багато подорожував в Азії і, здається, навіть в Африці, проїхав на роликах всю трасу Київ-Одеса, а працював камераменом на ICTV в Донецьку.

Зустрів він мене на вокзалі в Донецьку, на мопеді. Так почалось моє знайомство з містом.

Донецьк мене дуже приємно здивував і вразив. Пам'ятаю, коли збиралась туди, мама мені сказала: "Оля, куди ти поїдеш? Там одні бандіти!" Я на секунду задумалась, потім заперечила і поїхала. Справді, частіше виходить подорожуватись десь на західну або центральну Україну. Схід - досить рідко, крім Донецьку ще була хіба що в Харкові.

Можливо, пора була така прекрасна - кінець квітня - місто було дуже зелене і красиво. Здавалось скрізь цвітуть квіти і шумлять фонтани.

Дуже сподобались ковані скульптури й арки в парку Щербакова. Їх справді дуже багато.

Всі скульптури різні, переважно веселі, як ось ця :)

Парк дуже близько від стадіону Донбас-арена, куди я ввечері пішла на концерт.

Сам стадіон дуже сподобався. На вході тоді було величезне табло з відліком часу до початку Euro 2012, а ще дівчата, які перевіряли квитки на концерт, дуже люб'язно посміхались і вказували дорогу.

Вечір обіцяв бути добрим, а концерт - незабутнім. Правда початок трохи затримався, а потім ще треба було якось перечекати виступ "Звєрєй"...

Але Земфіра того, безперечно, варта. В день концерту десь на сході України стався вибух, внаслідок, якого загинули і постраждали люди. І перше, що вона зробила, це висловила свої співчуття. Робила вона це щиро, зі сльозами на очах.

А ще вона сказала, що в Україні більше душі і заспівала "Відпусти" Океана Ельзи - це було дуже потужно.. Концерт був фантастичний і закінчився тільки близько півночі. Володя дочекався мене і ми поїхали додому на мопеді.

Наступного дня за моєї ініціативою ми з'їздили в "Ізоляцію".

Дуже цікава культурна платформа, особливо зважаючи на те, що це все таки не Київ, а Донецьк. Ось як місцеві активісти прикрасили там територію заводу.

Десь ось так це виглядає і чимось нагадує Пінчук арт-центр.

Там ми досить швидко все подивились і поїхали назад в центр міста.

В Донецьку є чудовий готельно-ресторанний комплекс "Ліверпуль". Тут можна смачно і недорого поїсти (десь вдвічі дешевше ніж в Пузатій Хаті). І виглядає це дуже і дуже пристойно.