понеділок, 5 жовтня 2015 р.

Самарканд, червень 2015

Поїздом з Бухари сама я приїхала в Самарканд. Було близько 2-ї ночі. Я взяла таксі і поїхала в хостел Bahodir B&B. Там було зачинено і я попросила таксиста почекати поки я до когось достукаюсь. Скоро мені відчинили, вільні місця в них були і багато. Тому мені дуже зраділи, відразу принесли чаю з медом і печивом. Місце з сніданком коштувало менше 10 доларів, до площі Регістан було менше 200 метрів. Я була щаслива :)
 Після сніданку відразу пішла до Регістану. Виявилось, що площа відкривається аж об 11 ранку і що вхід на неї коштує цілих 17 доларів. Поки я розчаровано стояла біля огорожі до мене підійшов якийсь хлопець і сказав, що вже бачив мене в Бухарі, бо ми жили в одному місці. Я його не пам'ятала, але попросила мене сфотографувати на фоні моєї улюбленої з трьох регістанських медресе (див. фото вище :) ) Далі ми пішли гуляти разом, виявилось, що в Самарканді ми теж сусіди, бо він теж живе в Bahodir B&B. Хлопець був з Аргентини і подорожував вже 2-й рік поспіль. Ми пішли до гробниці Тамерлана (Амір Темура) і дорогою натрапили на пам'ятник йому ж. Хтось був прокоментував, що він більше схожий на Ярослава Мудрого))
Аргентинець був чувак прохаваний і повів мене дивитись на гробницю Амір Темура через задній двір, завдяки чому нам не довелось платити за вхід. Мавзолей справді був вражаючий і фото з моєї Нокії Е5 не передає й 5% відсотків тієї краси - ну але бодай щось :)
На виході ми зустріли цілу роту узбецьких поліцейських, які люб'язно погодитись попозувати кожному з нас. Після цього ми повернулись до Регістану з'їсти морозиво спостерігаючи за заходом сонця на площі.
 Окремо потім вже сама я сходила подивитись на стародавній комплекс мавзолеїв Шахі Зінда, який просто необхідно побачити всім, хто завітав у Самарканд.
Каскади мавзолеїв вражають своєю величчю і красою оздоблень. Як виявилось пізніше сюди теж можна потрапити безкошовно, якщо зайти через вхід з кладовища, метрів 50 лівіше  від центрального входу, якщо стояли лицем до нього.
Решту часу я гуляла базаром, їла кавуни і сливи, фотографувала запашний узбецьких хліб :)
В самому хостелі теж було дуже затишно. Завжди безкоштовно пропонували чай з печивом і маслом. Був вільний вай-фай і чудове товариство мандрівників ледь не з усього світу.
На відміну від Бухари в Самарканді не збереглось старого центру в комплексі і тут мене відчуття, ніби ти подорожуєш в часі. Але побачити Регістан, мавзолей Амір Темура і Шахі однозначно варті того, щоб сюди приїхати.


Немає коментарів:

Дописати коментар