Відтоді як я вперше побачила фото друзів на фоні величезної голови Карла Маркса хотіла поїхати в Хемніц, або Карл-Маркс-Штадт. Моє бажання потроїлось, коли подруга Б'янка, яка живе в Хемніці, привезла мені в подарунок в Київ маленьку сувенірну голову, додавши що це запрошення в гості.
Гріх було не поїхати, коли вже запланована поїздка до тьоті в Німеччину, від якої до Хемніцу одну годину прямим поїздом. І ось я тут, в Карл-Маркс-Штадті. З цього фото важко оцінити масштаб пам'ятника, тому додам ще одне у повний зріст.
Хемніц дуже привітне саксонське місто. Око українського туриста повсякчасно радують симпатичні жовто-блакитні трамваї. Насправді ж - це кольори прапора міста Хемніц.
Вежа, яка видніється за трамваєм, один з основних символів міста - Roter Turm. Компанія виробник побутової хімії Fit, заснована в Хемніці, ще з часів НДР використовує форму вежі як основу для форми своїх пляшок.
В Хемніці дуже органічно співіснує старонімецька, соціалістична і сучасна архітектура. Старих будинків, на жаль, після бомбардувань 1945-го року залишилось небагато. Тоді дивом вціліла ратуша і ще один будинок біля неї.
На фото Стара і Нова Ратуші. Спробуйте вгадайте котра з них Стара? Якщо ви, як і я, подумали на коричневу, то ви помилились - це якраз нова.
Біля Ратуші багато кав'ярень з терасами, де можна одночасно насолодитись запашною кавою, спілкуванням з друзями і чудовим краєвидом.
А по сусідству ряд будинків і тільки рожевий серед них вціліний в 1945-му, а решта - новобудови 90-тих років.
Ринкова площа, шматок якої вже видно на фото згори, одне з моїх улюблених місць в Хемніці. Особливо зранку, коли є базар.
Тут скрізь квіти, рослини, свіжі фрукти, овочі і безліч привітних перехожих.
Звідси починається цілком соцреалістична алея Розенхоф.
Загалом Хемніц дуже компактний і тут можна обійтись без громадського транспорту, але якщо часу обмаль, то краще за все йти на зупинку Zentralhaltestelle, поруч з ринковою площею. Тут перетинаються всі маршрути автобусів і трамваїв міста.
Втім наполегливо рекомендую ходити пішки. Вулицею Strasse der Nationen ви дуже легко з центру дійдете до автовокзалу, минувши спочатку Bruekenstrasse (де розташований пам'ятник Карлу Марксу), далі Оперний театр, і нарешті Технічний університет. До речі, технічний він тільки за назвою - тут є всі факультети. Відразу за університетом праворуч буде поворот до залізничного вокзалу.
Ще один чудовий піший маршрут - прогулянка до міського озера Schlossteich.
Це чудове тихе озеро практично в самому центрі міста. Посеред озера є острів, на який можна перейти одним з двох містків по різні боки острову.
Біля озера, як і ще багато де в місті, ви помітите великі цегляні труби. Зараз вони вже не використовуються, але в довоєнні часи Хемніц був потужним індустріальним центром з безліччу мануфактур, кожне з яких мало свою трубу.
Хемніц дуже затишне культурне місто. Тут живе багато художників і митців, а відповідно й графіті та іншого вуличного мистецтва.
Ось один з багатьох прикладів того, які вони прикрашають простір навколо себе.
І наостанок, Хемніц перетинає меридіан, який веде прямо до Антарктиди, тому мої друзі-пінгвіни впевнено прямують звідси додому.
Заїжджайте до них в гості, поки остаточно не мігрували, ну і до Карла Маркса заодно).
Немає коментарів:
Дописати коментар