В Богорі я була тричі. Вперше - фактично як кіт у мішку, бо практично весь час пересувалась машиною знайомої індонезійки, вдруге - проїздом, ну а втретє - вже повноцінно і свідомо, з заїздом в заповідник Таман Сафарі. Богор всього годину потягом від Джакарти. Його ще називають Rainy City, адже з огляду на гірський клімат тут практично щодня йде дощ. Богор відомий своїм розкішним ботанічний садом і палацом на його території, де в свій час була резиденція голландського генерал-губернатора.
Спочатку про ботанічний сад. Він дійсно величезний за розмірами і вражаючий хоча б тому, що це дивовижний парк, де можна гуляти цілий день. В Індонезії це велика розкіш.
Величезні сторічні дерева, кактуси, декоративні банани, двометрові водяні лілії і сотня оленяток Бембі перед палацом.
Відразу за межею міста починаються гори Пунчак.
Тут чайні плантації, гірські вершини, водоспади і дорога до заповідника Таман Сафарі. Для іноземців вхід в цей заповідник 300 тисяч рупій (приблизно $25), місцевим вдвічі дешевше. Заїхати можна на власній машині, або на транспорті заповідника. Обов'язково варто купити побільше моркви і бананів перед в'їздом до заповіднику, щоб потім нагодувати побільше оленів і зебр, які будуть заглядати в ваше вікно автомобіля.
Природні умови і клімат заповідника надають відвідувачам відчуття подорожі справжніми дикими джунглями. Починається годинний автомаршрут територією заповідника, який розподілений на різні зони залежності від виду тварин, які там мешкають.
Першими ми побачили слонів. Це була велика несподіванка, бо перед приїздом ми навіть не почитали які саме тварини тут живуть. Слід сказати, що умови для тварин тут прекрасні, набагато ліпші ніж в найкращому в світі Сингапурському зоопарку. Тварини фактично живуть в своєму природному середовищі, в них достатньо багато простору.
Про заповідник Таман Сафарі кажуть, що тут не люди дивляться на тварин, а тварини дивляться на людей - так і є :)
В заповіднику багато хижих тварин: левів, тигрів, леопардів. Їх зона відділена гратами від зони травоїдних тварин. Перез в'їздом в цю зони висять попереджувальні оголошення про те, що треба закрити всі вікна в автомобілі.
Дуже важко звикнути до того, що повз твій автомобіль просто таки проходить повз лев. Звичайно, ці тварини вже не зовсім дикі, вони звикли до туристів і мабуть їх добре годують. Та все ж це дуже дивне відчуття.
Ще тут є бегемоти, носороги. Ось ця сімейка з дітлахами виглядала дуже дружною :)
Також тут багато жирафів.
А біля крокодилу співробітник заповіднику за символічну плату пропонує всім охочим зробити ось таке фото напам'ять.
Але годинний автомаршрут це тільки частина того, що є в комплексі Таман Сафарі. Тут і ще тераріуми з найбільшими в світі ящірками Комодо.
Парк птахів з безліччю різнокольорових співучих пернатих, яких ви навряд чи ще десь колись побачите.
Всі вони теж живуть тут в чудових умовах.
Ще тут дуже зблизька можна подивитись на кенгуру. Виявляється для цього зовсім не обов'язково їхати в Австралію.
Мабуть, за хорошу поведінку лемури в заповіднику мають повну свободу і, насолоджуючись нею, безкінечно стрибають над головами відвідувачів.
Наостанок хочу сказати про можливість сфотографуватись з тваринами з Baby zoo. Ми вибрали 6-місячного орангутанга Арджуну, який миттєво підкорив нас своїм фармом, теплом і дитячою безпосередністю :)
Також хочу порадити хостел в Богорі, де ми зупинялись. Він так і називається Hostel Bogor. Тут дуже затишно, привітна господиня і дуже помірні ціни. Та що там, тут я вперше за 6 місяців в Індонезії мала змогу прийняти гарячий душ. Можете уявити моє щастя?
Немає коментарів:
Дописати коментар