Мій перший порт. Саме сюди з Лондона нас привезли представники компанії для того, щоб як то кажуть "to join the ship". І саме звідси рівно 100 років до того як вперше туди потрапила я (та ще й на мій День народження, гг)"Титанік" вийшов з порту в своє перше і останнє плавання. В Саутгемптоні багато різних пам'ятних знаків на згадку про загиблих в результаті цієї катастрофи.
Слава Богу, нашому Celebrity Eclipse пощастило більше ніж Титаніку, і ми щодватижні, а іноді й кожні 8 днів спокійнісінько повертались в цей порт прогятом 6 місяців мого контракту, поки не переправились через Атлантику на Кариби :)
Хоч в Саутгемптоні я була найчастіше з усіх портів, де я була, саме тут дуже рідко вдавалось вийти в місто і ще рідше вийти надовго, так щоб нормально погуляти. Пов'язано це з тим, що embarkation day, тобто день, коли одні пасажири покидають судно, а другі заходять, це найбожевільніший день, коли дуже багато роботи. Тільки десь на третьому чи навіть четвертому місяці контракту мені поставили такий розклад, що я змогла десь до полудня спокійно погуляти містом.
Саутгемптон справляє дуже позитивне враження: невеличке традиційне британське містечко, але портове!
Тут сучасні шопінг моли дуже органічно поєднують з розвалинами середньовічних замків і старенькими, часом вузенькими, вуличками. Ну і звичайно, британські телефонні будки :)
Портова частина міста, особливо круїзний термінал, одна з найбільш динамічних частин міста. Сюди, на величезну парковку з'їжджаються туристи, де залишають свої авто на два тижні до повернення з круїзу.
Далі за портом вже починається центральна частина міста з різними адміністративними будівлями і ринком.
Одного разу я потрапила на тому ринку на фантастичний розпродаж, де купила своїй племінниці чудові дитячі журнали-розмальовки з наклейками всього по 50 пенсів. Вона досі ними грається. Але насправді це мені дуже пощастило, бо все решта там дуже дорого. Якийсь нещасний бургер навряд чи купиш дешевше ніж за 5 фунтів стерлінгів, і головне не намагатись переводити це в гривні)
Хоч в Саутгемптоні я була найчастіше з усіх портів, де я була, саме тут дуже рідко вдавалось вийти в місто і ще рідше вийти надовго, так щоб нормально погуляти. Пов'язано це з тим, що embarkation day, тобто день, коли одні пасажири покидають судно, а другі заходять, це найбожевільніший день, коли дуже багато роботи. Тільки десь на третьому чи навіть четвертому місяці контракту мені поставили такий розклад, що я змогла десь до полудня спокійно погуляти містом.
Немає коментарів:
Дописати коментар