Ходжаабад, червень 2015

Уявімо, що ви вже насолодились гірськими красотами Киргизстану і тепер вирішили продовжити свою подорож Середньою Азією в Узбекистані, перейшовши через кордон в Оші. Ходжаабад буде перше узбецьке місто, куди ви потрапите. Я вже писала в пості про Ош про особливості перетину киргизько-узбецького кордону, але ще раз нагадаю, що тут будуть перевіряти всі файли на ваших комп'ютерах-телефонах на наявність забороненої екстремістської літератури і порнографії.

Від кордону громадським транспортом ви зможете доїхати тільки в Ходжаабад. Це будуть малесенькі маршруточки на 6-7 людей.

Якщо ж ви хочете напряму їхати кудись далі, це можливо тільки на таксі і набагато дорожче. Ми вирішили їхати в Ходжаабад. Киргизькі соми на узбецькі суми ми обміняли завчасно ще в Оші. І як потім виявилось, по досить хорошому курсу. В Узбекистані є два курси державний і ринковий, який відрізняється ледь не двічі. В банку вам за 100 доларів дадуть близько 260 тисяч узбецьких сум, в той час як на руках 420-435 тисяч.

Перш ніж їхати далі ми зайшли в якусь їдальню, де досить смачно і дешево поїли, потім пішли купувати сім-карти. Як виявилось сім-карти продають виключно громадянам Узбекистану за наявності паспорту. Наші паспорти не прийняли, але знайшовся якийсь добрий дядечко, який погодився надати свій паспорт. З його допомогою ми купили дві сімки і налаштували мобільний інтернет. Дивитись в Ходжаабаді особливо не було чого і ми поїхали в Маргілан (Маргілон), так само місцевим транспортом.