Я приїхала в Пекін в січні 2017 року працювати інструктором в центрі дошкільного розвитку дітей Romp 'n' Roll. Спочатку був тренінг зі щоденними нтенсивними заняттями і домашніми завданнями. В групі нас було всього двоє: хлопець з Великобританії, Алекс і я. Треба було вчити багато дитячих пісеньок і потім їх співати. В кінці був іспит, на якому треба було провести урок без учнів. Ми обоє впорались і нам вручили сертифікати. Детальніше про працевлаштування і отримання документів можна почитати тут.
Далі нас мали направити в один з центрів мережі на роботу. В моєму випадку цей процес затягнувся на два місяці і я мала можливість трохи познайомитись з містом. Мене поселили в готелі біля станції метро Лонгдзе. Щодня я їздила на роботу на метро. Я жила і працювала на тій самій гілці метро, що було дуже зручно. Всього в Пекіні 21 гілка метро. Моя гілка жовта - номер 13.
Кожні вихідні я намагалась поїхати в якесь цікаве місце і щось побачити. Найперше я пішла подивитись Заборонене місто (Forbidden City).
В сам палац не заходила, бо для входу туди був потрібен паспорт, якого при собі не було. Прилегла територія теж вразила. Характерні дерев'яні китайські стелі з орнаментами і ліхтарями.
Заборонене місто розташовується прямо навпроти площі Таньаньмень. Це вид на неї з другого поверху вхідної брами Забороненого міста.
А це вже власне з самої площі.
Неподалік ще можна погуляти навколо будинку Пекінської опери, який має дуже модерний вигляд.
Я загітувала Алекса поїхати подивитись на Велику Китайську Стіну. Ми поїхали в одну з найближчих від Пекіна точок - Бадалін. Був лютий, холодно, і взагалі не найкращий час для екскурсій, але нам це не завадило. Стіну подивились і навіть забрели в якийсь тупик і потім ще довго повертались назад. Масштаби вражають.
Коли Алекса направили в інше місто, я через Couchsurfing познайомилась з місцевими активістами і мандрівниками. Вперше ми зустрілись в дуже симпатичному місці книгарні-ресторані Bookworm.
Там було дуже багато книжок, які можна було брати почитати, ну і замовити їжу з напоями.
Я познайомилась з місцевою китаянкою, англійцем, єгиптянином, фіном і норвежкою. Потім ми ще не раз зустрічались в дещо іншому складі. Одним з місць, які ми відвідали, був Temple of Heaven - дуже цікавий круглий храм, з великим парком навколо.
Ще однією цікавою локацією є вулиця Qianmen.
Тут багато незвичайних мідних скульптур - ось декілька з них.
А ще тут ходить трамвай - більше я їх в Пекіні ніде не бачила.
Так само через Couchsurfing я познайомилась з Оленою, дівчиною з Харкова, яка теж працювала вчителем в Китаї. Дуже незвично було мати нагоду поговорити з кимось українською в Пекіні.
Ще через Couchsurfing я познайомилась з одними місцевим хлопцем, який називав себе західними ім'ям Charles. В ним ми відвідали кілька цікавих місць. Наприклад, 798 art zone.
Це досить велика територія колишнього заводу, а тепер арт-зона з численними інсталяціями, скульптурами, художніми галереями.
Тут можна купувати сувеніри ручної роботи, але найцікавіше просто поблукати і подивитись на інсталяції.
З головного офісу школи мене ненадовго перевели в іншу школу в іншому районі Пекіну. Хоча я там не затрималась, бо через кілька тижнів приїхав вчитель, якого я заміняла, я втигла здружитись з деякими колегами.
Разом з ними ми ходили їсти хот-пот. Страва, яка вариться у великій кастрюлі при тобі і ти сам обираєш інгредієнти.
Після роботи в іншій школи мене на якийсь час знову переселили в готель на Лонгдзе і ще якийсь час я викладала в головному офісі поки мене не направили працювати в місті Нанчанг. Але це вже тема наступного посту.
Немає коментарів:
Дописати коментар