Гуляйполе, травень 2015

Гуляйполе було бонусом на маршруті, який я називаю "Good bye, Lenin", коли ми з Сашою та її батьком їздили містами південно-східної України фіксуючи пам'ятники Леніну, які от-от мали знести. Гуляйполе було кілометрів 30 вбік від маршруту, але ми вирішили, що треба заїхати подивитись на столицю Нестора Махна - ніхто з нас ніколи там не був і скоріш за все більш і не буде.

Гуляйполе - маленький райцентр Запорізької області, де крім як подивитись на спадщину Махна робити нічого. Ми пішли в Гуляйпільський краєзнавчий музей. Тут Нестор Іванович, звичайно ж, в центрі експозиції.

Ось вона - мала батьківщина українського анархізму.

Тут, здається, зібрали всі книжки, де є згадка про Махна.

Звичайно, крім махновщини ще є якісь стандартні експозиції з історії краю, Другої світової і так далі, але крім нього більше нічого не запам'яталось.

А чого варта тільки Махновська тачанка в дворі краєзнавчого музею!

 Крім краєзнавчого музею цікавий ще будинок, в якому жив Махно з 1918 по 1921 роки.

Це засвідчує меморіальна дошка на фасаді будинку.

Цікаво, що практично всі меморіальні дошки, бюсти і пам'ятники Нестору Махну в місті - золотого кольору.

Ось цей монумент - взагалі просто апофеоз)

Але не тільки історичні гуляйпільські пам'ятки носять ім'я Нестора Івановича. Махно тут став справжнім героєм масової культури - на його честь називають навіть гастрономи :)