Пхукет, квітень 2014

Сьогодні фейсбук нагадав мені, що рівно рік назад я була в Пхукеті. Приїхали ми сюди з Кок-Клою  з братом моєї тайської подруги Дітті - Сане. З Кок-Лою до Пхукету десь 50 км. Кок-Клой це провінція на західному узбережжі Таїланду, на материковій частині, а Пхукет - це острів (і провінція) південніше Кок-Клою. Приїхали ми туди за компанію з Сане, який в Пхукеті замовляв якісь запчастини для свого велосипедного магазину. Ну а заодно провів нам невеличку екскурсію містом.

На Пхукеті гарна природа, але все це нівелюється великою кількістю туристів, російських туристів. Тут в кожному ресторанчику обов'язково буде меню російською мовою, а серед страв легко знайти борщ, або, наприклад, картоплю в мундирах. Особисто була свідком ситуації, коли туристка-росіянка робила замовлення російською мовою і кричала на нього за те, що він щось не зрозумів. Я не могла повірити своїм очам.

Тайці не люблять Пхукет і не люблять росіян, кажуть, що Пхукет - це не Таїланд і що росіяни забирають їхні робочі місця. Словом, тут російська мафія.

Ми вийшли на пляж, але залишатись там не стали - шизлонги тут були один на одному і яблуку не було де впасти. Нам було дуже дивно, бо в Кок-Клої пусті пляжі, де нема нікого! І це всього за якихось 50 км звідси. Ми поїхали додому в Кок-Клой, де нас чекав свій особистий пляж і лапша з овочами за 30 бат :)