В Будапешт я поїхала автобусним туром зі Львова. Це другий автобусний тур в моєму житті. До того в цьому списку була тільки моя перша подорож за кордон (Відень-Братислава) в недалекому 2009-му році. Мені сподобалось те, що турагенство самостійно піклується про візу, тур був дуже дешевим (близько 130 євро) і практично всі екскурсії були факультативними, тобто було багато вільного часу :)
Нас привезли на площу Героїв, звідки почалась екскурсія містом. Ми поїхали дивитись Буду. Це подвір'я перед Будійським замком.
Сам королівський замок особливо не показували.
Зате побачили зміну королівського караулу.
Дуже сподобалась Церква Святого Матіаша.
Поруч на площі пам'ятник Іштвану І-му - першому королю Угорського королівства.
Невеличкі вежі по кутах символізують рибацькі шатри - це Рибацький бастіон.
Звідси відкривається чудовий краєвид на Пешт, зокрема на будинок Парламенту.
Наступним об'єктом була Базиліка Святого Іштвана. Дорогою до неї ми побачили прикольну дерев'яну ялинку, в яку можна було зайти всередину :)
Інтер'єр Базиліки вражає більше ніж екстер'єр.
А завдяки різдвяним композиціям вона здавалась ще більш затишною.
Після цього здається можна було займатись своїми справами. Було 31-ше грудня і я вирішила започаткувати традицію відвідування бані напередодні Нового року. Купальні Сечені були для цього ідеальним варіантом.
Вхідний квиток виявився недешевим, але Сечені того безумовно варті. На вулиці було близько 0, а температура води була вище 30 градусів. Найбільше мені сподобалася частина великого басейну з сильною течією по колу :) Після того як я накупалась зовні, пішла в сусідній корпус всередину, а там бані, сауни і басейни на будь-який смак: великі, менші, з різною температурою повітря і води. Я навіть потрапила на заняття з водної аеробіки. За 2-3 години я отримала всі види щастя від купалень Сечені і була готова рухатись далі.
Дорогою назад я милувалась качечками на озері і згодувала їм свій останній бутерброд.
Місце збору групи було незмінним - площа Героїв, яка у світлі вечірнього сонця виглядала ще грандіозніше.
Ми поїхали в готель щоб трохи перепочити, а на 10-ту домовились разом їхати в центр міста на набережну зустрічати Новий рік. Лідер групи поїхала з нами :)
На набережній було багато людей, феєрверків і алкоголю. Поки ми дійшли до неї, то вже пропустили Новий рік за українським часом. Пізніше, звичайно, надолужили згаяне за всіма часовими поясами :) Виявилось, що ледь не в кожного була з собою пляшка шампанського, а ще в когось українські шоколадні цукерки і бенгальські вогники. Було дуже душевно, весело, святково, але досить холодно.
Близько 1-ї всі повертались в готель, а я ще домовилась зустрітись зі своїм другом-барменом з лайнеру Іштваном, який живе в Будапешті. Він працював в новорічну ніч в одному з ресторанів в центрі Будапешту і звільнився тільки близько 2-ї ночі. Я була дуже рада його бачити. Він мене - теж. Іштван - це поки що єдина людина з лайнеру, з ким я зустрілась після звільнення з компанії. Виявилось, що друг в якого ночує Іштван живе дуже близько від мого готелю, тож Іштван підвіз мене прямо туди.
Наступного дня я свідомо не брала жодні екскурсії, щоб самостійно погуляти містом. З учора в мене ще залишився дійсний 24-годинний квиток на автобус, тож я поїхала в центр. Вийшла на зупинці, де ми виходили вчора. Метрів за 100 звідти була набережна Дунаю. Вчора було темно і людяно, тож я не могла роздивитись все навколо як слід. Тепер я побачила дуже красивий пам'ятник - дивіться самі :)
Я вийшла на центральну туристичну вулицю і там зайшла в якийсь сувенірний магазинчик.
Спитала в продавця яка станція метро найближча до будівлі Парламенті і він порадив поїхати 2-м трамваєм, який фактично має туристичний маршрут: їде набережною, а потім завертає до Парламенту і оминає його з трьох сторін. Так я й зробила :)
Парламент мене дуже вразив і я залишилась тут, доки не обійшла його з усіх сторін і ракурсів.
Далі пішла блукати околицями в пошуках найближчої станції метро, яку, здається, так і не знайшла. Зате побачила ще трохи будапештського вуличного мистецтва.
І навіть Рейгана зустріла)))
Потім повернулась назад до Парламенту і вийшла на набережну, пройшлась до мосту Сечені.
Я віддала перевагу катанні на красивих жовтогарячих трамваях.
Так я побачила свій другий улюблений міст - міст Свободи.
Приглушений зелений колір і геральдика роблять його таким особливим.
Далі знову 2-й трамвай і дорога в готель.
Незважаючи на те, що наш готель був бюджетним, в підвалі там був басейн і сауна. І гріх було цим не скористатись. В Будапешті дуже багато гарячих джерел, завдяки чому бані і купальні тут на кожному кроці. Після сауни важко було зібрати знову себе докупи, але бажання попрощатись з вечірнім Будапештом таки взяло гору.
Вечірній Парламент на 300% виправдав мої зусилля - з підсвіткою він ще більш казковий і незабутній.
Саме таким і запам'ятався неповторний Будапешт :)
Звичайно ж все це дуже красиво і урочисто, з барабанами.
Поруч ще була ковзанка, на жаль, вже зачинена.
Близько 1-ї всі повертались в готель, а я ще домовилась зустрітись зі своїм другом-барменом з лайнеру Іштваном, який живе в Будапешті. Він працював в новорічну ніч в одному з ресторанів в центрі Будапешту і звільнився тільки близько 2-ї ночі. Я була дуже рада його бачити. Він мене - теж. Іштван - це поки що єдина людина з лайнеру, з ким я зустрілась після звільнення з компанії. Виявилось, що друг в якого ночує Іштван живе дуже близько від мого готелю, тож Іштван підвіз мене прямо туди.
Наступного дня я свідомо не брала жодні екскурсії, щоб самостійно погуляти містом. З учора в мене ще залишився дійсний 24-годинний квиток на автобус, тож я поїхала в центр. Вийшла на зупинці, де ми виходили вчора. Метрів за 100 звідти була набережна Дунаю. Вчора було темно і людяно, тож я не могла роздивитись все навколо як слід. Тепер я побачила дуже красивий пам'ятник - дивіться самі :)
Це один з двох моїх улюблених мостів Будапешту. По ньому я перейшла на інший берег - в Буду. Там хотіла піднятись нагору фунікулером, але черга виявилась більшою за моє бажання.
