Вилкове, червень 2020

Ми з мамою поїхали у Вилкове на один день з Білгорода-Дністровського. Це був час послаблення карантину, перший раз коли ми кудись вибрались в 2020 році.  

Нас привезли на площу біля старого річкового вокзалу. Там у нас було трохи вільного часу, по завершенні якого почалась екскурсія містом. 

Мама навіть встигла познайомитись з місцевими рибаками и розпитати про улов.

Ми пройшлись каналами. Трохи не пощастило з часом екскурсії - давно не було дощів і рівень вони в каналах був дуже низьким.

Краще б Вилкове з Венецією ніколи б не порівнювали, бо створюються очікування, яким на місці дуже важко справдитись. Самим містом я залишилась дещо розчарована. Як на мене, це все ж таки більше схоже на селище міського типу: сільські хати, переважно грунтові дороги. З міської архітектури хіба кілька церков.

Звичайно, тут дійсно деякі люди переміщаються на човнах, але від "української Венеції" я очікувала набагато більше.

Друга частина мандрівки більше мене захопила. Нас привезли на базу "Пелікан", звідки ми мали здійснити круїз по Дунаю. 

База "Пелікан" виглядає шикарно: скрізь газони, гарний ландшафтний дизайн і багато сучасних катерів, які можна брати в оренду.

З причалу бази "Пелікан" ми відправились в річкову прогулянку по Дунаю. 

Зупинись в музеї-садибі "Квакенбург", розташованому на одному з островів в Дунайських плавнях. Це чудове місце для відпочинку і рибалки на Дунаї. 

Тут зібрані деякі побутові речі липованців. Також є ресторанчик, в якому всю нашу групу частували ухою і місцевим домашнім вином. 

Загалом поїздка дуже сподобалась. Захотілось дослідити інші місця півдня Одеської області. Наприклад, Ізмаїл. Він поки весь час то в червоній, то в помаранчевій зоні, тож доводиться відкласти мандрівку до кращих часів. 

Сантьяго-де-Компостела, грудень 2019

 В Сантьяго-де-Компостела ми приїхали на один день з Ла-Коруньї. Найбільше хотілось побачити Собор Святого Якова, де зберігаються мощі апостола Якова і де закінчуються всі паломницькі дороги Святого Якова. 

Собор такий великий, що його неможливо повністю сфотографувати. На площі перед собором була ось така скульптура. Вона мені здалась дуже вишуканою.

Спочатку ми обійшли собор з усіх сторін, а потім стали в чергу паломників, щоб подивитись на мощі Святого Якова.

Після цього ми пішли гуляти старим містом.

На одній з вуличок з сувенірам зайшли в ресторан на паелью з бокальчиком білого домашнього вина. Паелья була величезна. Ми ледь подужали. 

Далі пішли в парк. Якщо не помиляюсь це був Parque de la Alameda. 

Дуже вразило, що тут в цей час цвіло багато квітів. На календарі було 29 грудня. 

Також тут в цей час цвіла камелія. 

Крім квітучих квітів і дерев тут була алея пальм. 

Після парку ми поїхали в Monte Do Gozo. Цей пагорб відомий тим, що тут християнські паломники, які йдуть Шляхом Святого Якова вперше бачать три шпилі своєї цілі, Собора Святого Якова. На ньому височить релігійний пам'ятник - Monumento de Monte do Gozo.  

Останньою нашою локацією в Сантіяго став Ciudad de la cultura de Galicia - комплекс культурних споруд, дизайн яких нагадує пагорби. 

В той час майже все було зачинено, але на території комплексу все одно гуляло багато людей. Ми знайшли тут ідеальне місце для зустрічі заходу сонця.

Після заходу сонця Ciudad de la cultura de Galicia виглядає ще ефектніше.

 

 

Ла-Корунья, грудень 2019 - січень 2020

Ми приїхали в Ла-Корунью близько 10-ї вечора. Першого вечора встигли лише побачити Вежу Геркулеса. Зупинились поряд на кілька хвилин щоб сфотографувати її з підсвіткою. Фото на телефон вийшли не дуже якісні.

На сніданок Себастіан приготував традиційну іспанську тортілью. 

Після сніданку Себастіан показував мені місто. Перше, що впало мені в око - розкішні пальми. 

Дорогою до набережної ми зупинились на площі Португалії щоб зробити фото біля Фонтану Чайок (Fuente de Gaviotas). Дно фонтану пофарбовано світло-блакитною фарбою, що виглядає дуже ефектно. 

Далі ми вийшли на набережну і пройшлись вздовж пляжу. Взимку тут порожньо.

За пляжем почався скелястий берег і дорога йшла на гору до фунікулера і Paseo marítimo.

На цьому наша прогулянка завершилась. Наступний день ми провели в Сантьяго-де-Компостела, але через день повернулись на це ж місце, щоб продовжити рух вгору. Там далі є чудова фотозона, яка називається Ventana al Atlántico. Ми приїхали сюди якраз на захід сонця.

 Наступного дня ми гуляли в  Jardines de Méndez NuÑez (спасибі Себастіану, який допоміг ідентифікувати місця на моїх фото) 

Jardines de Méndez NuÑez - це красивий парк з великою пальмовою алеєю. Час від часу тут проводяться фестивалі та інші активності. 

Далі ми опинились на площі Maria Pita. 

Тут неподалік ми зайшли в церкву San Jorge.

Ось так вона виглядає зсередини.

Після цього ми вийшли до гавані La Marina. Тут зимує чимало яхт. 

Наостанок, в останній день мого перебування в Ла-Коруньї ми піднялись на найвищу точку міста - Paseo marítimo. Влітку сюди можна піднятись фунікулером. Ще тут є ресторан, і ростуть евкаліпти.

Звідси чудовий краєвид на місто і океан.

І прекрасне місце для селфі, які залишаться на телефоні :)

 

Мадрид, грудень 2019

 Я прилетіла в Мадрид відразу після католицького Різдва - 26 грудня. Мене зустрів мій іспанський друг Себастіан. Наступного дня ми їхали далі в Галіцію, але залишили пів дня щоб трохи подивитись Мадрид. В моєму must see list було всього дві локації: Plaza Mayor i Mercado de San Miguel. Виявилось, що вони розташовані дуже близько одна від одної. 

Ми припаркували авто на парковці торгового центру біля Plaza del Sol. Спочатку мені здалось, що це і є Plaza Mayor, але - ні. 

З Plaza del Sol ми попрямували до Plaza Mayor. Дорогою нам трапився цей прекрасний будинок, яким не можу не поділитись. 

Все навколо нагадувало про Різдво. На самій Plaza Mayor все ще був Різдвяний ярмарок. 

Чесно кажучи продавали переважно різний китайський непотріб. Так і не змогла там вибрати собі щось цікаве. Зате там був вертеп.

І ще мені сподобався цей постер - Mercado de Navidad, Plaza Mayor.

Купивши декілька магнітиків та інших дрібничок в сувенірному магазині на головній площі, ми попрямували до Mercado de San Miguel. Це старий критий ринок про який я дивилась відео на YouTube і захотілось неодмінно його відвідати. 

На ринку було дуже людно. Ми пройшлись по рядах. Нашу увагу привернула ятка з різними закусками-тапасами. Себастьян змусив мене з'їсти тапас з маринованим восьминогом. Як не дивно це виявилось дуже смачно.

Далі ми вирішили зайти в одну церкву яка трапилась нам дорогою. На жаль, ні я, ні Себастіан її назви не знаємо. 

Всередині практично не було людей. 

Тут теж був красивий вертеп. 

На цьому моя програма мінімум по Мадриду була виконана, але Себастіан вирішив показати мені ще одне місце - Madrid Rio, або Manzanares - це річка, яка протікає через Мадрид. 

Ми пообідали в торговому центрі поряд, а потім пішли через міст в парк на іншому березі. 

Міст на той берег креативно розмальований. На території парку були павільйони, де проводяться культурні заходи. Але вони на той час були зачиненими. І ще там була ковзанка.  

На цьому наша програма в Мадриді була завершена і ми поїхали в Галіцію.